Swiffy Output

Українець у Канаді побудував свій бізнес на рецептах трьох національних кухонь

27 Березень 2018 р. — 22:57

За виключенням кількох найменувань, все, що продається в семи крамницях Ричарда Галенди, виробляється на власних двох переробних підприємствах компанії

На підприємствах Halenda’s Meats виробляється близько 100 м’ясних виробів та ковбас, які, крім власних торгових точок фірми, продаються в 100 супермаркетах Sobeys та понад 100 невеличких крамницях у провінції Онтаріо. Ми почули ці вражаючі дані від самого Ричарда Галенди, тихого і скромного чоловіка, коли відвідали його у крамниці Halenda’s по 2110 Dundas St E у Місісазі.

Перше, на що звертаєш увагу, сидячи напроти Ричарда – це його руки, які видають людину, яка, хоч і є власником успішного бізнес-конгломерату, все ще працює руками.

Ричард Галенда побудував свій бізнес на основі рецептів трьох національних кухонь: української, польської та югославської. Якими б всесвітньо відомими не були українські та польські ковбаси та шинка, ці дві нації історично не робили ферментованих продуктів, таких як сирі сушені салямі. Саме у цьому сегменті продуктів Ричарду Галенді стала в нагоді югославська, зокрема, словенська кухня. Крім того, югославські рецепти добре підходять для Ричарда Галенди, оскільки вони також використовують копчення, яке Галенда цінує як невід’ємну частину української кулінарної спадщини.

Ми запитали Ричарда Галенду, звідки походять його рецепти. Він пояснив: “Мій батько приїхав з України в 1951 році і почав працювати у харчовій промисловості в 1953 році. У 1960-х він почав виробляти домашню ковбасу за старими рецептами зі свого села, та ковбаса точно прийшлася би до смаку його односельцям. Українці завжди коптили м’ясо, тому що дим – це консервант, а холодильників тоді не було. Є жарт, що не треба колоти свиню, щоб зробити холодець, просто потрібна пара ратиць. Але оскільки це неможливо, то треба робити щось із цілою свинею. Родзинка нашої фірмової свиної ковбаси в тому, що ми беремо дуже свіже м’ясо, обробляємо і коптимо його, і продаємо його протягом двох днів. Ми розвинули цю кулінарну спадщину і розробили багато рецептів, які представляють усім відомі українські продукти по-новому”.

У будь-якому магазині Halenda’s вибір набагато ширший, ніж у м’ясному відділі будь-якого супермаркету. Бізнес-підхід Ричарда Галенди в тому, щоб зацікавити найширший вибір смаків: “У нас є наш традиційний шашлик, але у нас також є готові сувлаки для барбекю і такі речі, як свині медальйони з беконом”.

Найвища якість є ще однією частиною ділового підходу компанії Halenda. Все починається з м’яса: “Ми робимо гамбургери вручну, але секрет наших бургерів навіть не у приправах. Ми беремо лопатку і шийну частину, для бургерів ми ніколи не беремо обрізків. Наше бургерне м’ясо на 86% нежирне, має гарний смак”. Галенда закуповує яловичину, зокрема, на Prince Edward Island: “Там земля багата на залізо і худоба краще смакує. Я шукав найкращих постачальників різних продуктів роками”.

Один з таких продуктів – знамените українське сало. Ричард Галенда пояснив: “Ми поки що не можемо імпортувати з України, Health Canada поки що не пропускає українські продукти. Тому я імпортую сало з Іспанії, від виробника, який вирощує свиней на волі і годує їх зерном, а не тримає їх на якійсь науково-розробленій дієті. Ці свині смакують краще”.

У відділі курятини Halenda’s пропонує багато менонітських виробів. Наприклад, яйцям, які Ричард Галенда купує у менонітів, – не більше тижня, а менонітські кури, вирощені на волі, – повітряного охолодження. Ричард зазначив: “Цих курей влітку тримають назовні і це дає кращий смак. Меноніти не охолоджують їх у воді, як це часто роблять інші. Вода розбавляє смак, а хлор, який міститься у воді, відбілює тушки”.

На жаль, виробництво їжі в Північній Америці стало технологічним процесом, сказав Галенда: “Оскільки ринок великий, виробники хочуть якнайшвидше виростити якнайбільше тварин, і, можливо, там залишиться якийсь смак. Але ми та інші провідні незалежні виробники так не робимо. Ми піклуємося про те, чим ми годуємо наших клієнтів”.

Компанія Halenda’s Meats виросла з одної крамниці в Ошаві, яка відкрилась ще в 1980 році. На початку 1990-х років в районі Ошави вже було п’ять крамниць, а зараз компанія включає в себе сім крамниць по усій провінції Онтаріо та два заводи. Всю яловичину, свинину та курятину, яку обробляють та продають у Halenda’s Meats, постачає їх власна дистрибуторська компанія Meat Depot.

Ідея Meat Depot з’явилася у Ричарда Галенди в 2007 році, коли великі гравці харчової промисловості Онтаріо почали виштовхувати маленьких гравців з ринку. Ричарду вдалось виграти на гострій потребі незалежних гравців у постачанні м’яса. Meat Depot зараз продає м’ясо для невеликих крамниць від Віндзора до Оттави. Бізнес став настільки успішним, пояснив Ричард, що йому доводилось відмовлятись від клієнтів. Навесні 2018 року компанія відкриє новий завод з переробки площею 47 000 кв. м. у Місісазі, який втроє збільшить потужності Halenda’s Meats.

Незалежна організація Ontario Independent Meat Processors кілька разів відзначала продукцію компанії Halenda’s Meats – компанія була визнана найуспішнішою у провінції в 2014-2016 роках. У 2017 році Halenda’s Meats взяла 7 медалей та Diamond Award за свій Double Smoked Bacon. “Це свідчить про те, що ми робимо все так, як нас навчав мій тато. Ми завжди шукаємо кращі способи і рецепти, але ніколи не поступаємося якістю”, – сказав Ричард.

Але чи є м’ясо здоровою їжею і чи люди зараз більше їдять м’ясо, ніж раніше? “Тепер люди набагато більш свідомо підходять до того, що їдять – 20 років тому вони не задавали і половини питань про інгредієнти, які вони задають зараз. Багато хто запитує, чому не можна коптити м’ясо без нітратів. Є компанії, які не додають до своїх продуктів хімічні нітрати, але вони додають нітрати рослинного походження, причому в набагато більших кількостях, ніж у випадку хімічних нітратів. Держава вимагає використовувати нітрати, щоб люди не хворіли на ботулізм”.

М’ясо не є причиною повсюдного ожиріння, сказав Ричард Галенда: “Ожиріння це не результат споживання домашньої їжі, це наслідок поширення фаст-фудів. Така їжа насищає, але затримується в організмі. Краще за все – їсти те, що хочеш, але в міру. Добра домашня їжа – це завжди добре. Але її приготування потребує часу, і, можливо, сьогодні це те, чого нам не вистачає”.

Як сказав Ричард Галенда, найбільше з тих продуктів, які продають його крамниці, він любить свою фірмову ковбасу: «Я люблю свинину, але мені також подобається хороший стейк. З курятини я надаю перевагу мененонітським продуктам, мені подобається їхній смак і аромат”.

Засновник компанії і батько Ричарда, Михайло Галенда, в кінці 1940-х років навчався на чоботаря в Англії. Ричард згадує: “Коли він приїхав до Канади, зрозумів, що люди тут не ремонтують взуття, вони просто зразу його викидають. Він почав працювати у харчовій промисловості в 1953 році, заснував власну компанію і був активним у бізнесі до самої смерти у віці 91 року. Він добре харчувався і добре жив”.

Halenda’s Meats – справжня сімейна компанія – дружина Ричарда Оля і троє з їхніх п’яти дітей беруть активну участь у бізнесі. Ричард поділився одним з секретів бізнес-успіху: “Наша компанія розглядає всіх працівників як членів великої родини, і ми просимо працівників так само ставитись до наших клієнтів. Це, мабуть, ще один принцип, який сповідував мій тато – якщо ви приходите до нас і вам тут подобається, ціни та якість гарні – то ви станете нашим постійним клієнтом. Цього ви не отримаєте в супермаркеті”.

Що заставляє Ричарда Галенду працювати шість-сім днів на тиждень і продовжувати розвиватися? Його відповідь була проста: “Я не дивлюся на це як на роботу. У нас 110 співробітників, всі вони мої друзі. Я знаю багатьох наших клієнтів, тому що вони теж мої друзі. Мова йде не про гроші, успіх вимірюється не грошима. Ви повинні насолоджуватися цим. Щоб витрачати на це стільки часу, як я та інші в нашій компанії, треба любити справу”.

Галенди славляться своєю громадською діяльністю – компанія спонсорує численні заходи та урочистості в українській та ширшій громадах. Ричард Галенда згадує: “Коли ми відкрили першу крамницю в Ошаві, Жіноча Ліґа української католицької церкви Св. Юрія планувала почати виготовлення вареників та голубців, і вони прийшли до нас. Це було 35 років тому і з тих пір кожна наша крамниця в Даремі продає їхні вареники і голубці. Вони отримують практично усі гроші за ці продажі, а це вже сотні тисяч доларів. Ми підтримуємо нашу громаду, а вона підтримує нас”.

За інформацією "New Pathway"

— розповісти друзям
Система Orphus