Swiffy Output

Від українського Чорнобиля до канадської Вікторії: історія імміграції

30 Березень 2018 р. — 13:06

Коли у 1986 році Чорнобильська трагедія торкнулася української Прип'яті, сотні людей із самого міста та прилеглих районів залишили домівки. Була серед них і Тетяна Костур

На той час їй було 20 років, дівчина відвідувала Київську музичну консерваторію. Хоча й сам Київ знаходився не так далеко від місця де радіація вбила 31 людину, а радіоактивні речовини, поширені вітром забруднили не лише значну частину Радянського Союзу, а й навіть територію деяких сусідніх країн.

Вона почула про катастрофу вже через годину після вибуху, але навіть не подумала, що відчуватиме на собі вплив випромінювання в декількох кілометрах від Чорнобиля.

Костур згадує, що протягом декількох наступних місяців родина робила все, щоб вижити: постійно закривали вікна, щоб пил не міг потрапити всередину, щоденно вимивали поверхи і постійно остерігалися їжі, бо вона могла бути з забрудненої території.

"Земля була забруднена і люди вмирали. Дуже багато людей померло", - згадує Костур.

Радіація стала ще більшою проблемою, коли вона народила сина. Костур не дозволив йому грати в пісочниці, боячись, що випромінювання вплине на її сина, і дедалі частіше шукала нагоду виїхати з міста, щоб відвідати родичів, які мешкали на заході України.

Врешті чоловік Тетяни Костур отримав роботу в університеті Брока в St. Catharines, Онтаріо, і пара вирішила ризикнути - залишити рідних і роботу в Україні, щоб почати нове життя в Канаді.

"Ми просто хотіли кращого життя для нашого сина. Це була найбільша причина, чому ми вирішили подати заяву на імміграцію", - каже  Костур. - "Це дуже важке рішення для будь-якої людини - залишити свою батьківщину".

Після імміграції в Канаду в 1993 році найбільшим викликом для Костур стало подолання мовного бар'єру. Хоча її чоловік трохи говорив англійською, сама Костур не знала мови, тому пішла на уроки англійської в місцевий мультикультурний центр.

"Це був справжній культурний шок. Він полягав у тому, що люди їхали на машині і не ходили вулицями пішки", - засміялася вона, додавши, що більшість людей в Києві користуються громадським транспортом і пішки дістаються потрібного місця. 
"Мені потрібно було повернутися до мого світу музики - вивчивши з нуля всі терміни, які там використовуються".

Вона занурилася в культуру Канади, і, попри все, відчула себе тут як вдома.

Два роки по тому як її син переїхав до Сан-Франциско, Костур вирішила переїхати у Вікторію, де вирішила збудувати собі нове життя. Нині вона працює диригентом струнного оркестру в консерваторії Вікторії та спілкується Skyp'ом з своїми родичами в Україні.

"Я багато чому навчилася і більше знаю про людей та культуру Канади, але не можу повністю позбутися себе такої, якою я була народжена. Я збираюся бути тим, ким я була і ким навчилася бути. Я не та сама, якою була в Україні," - каже Костур.

За інформацією KENDRA WONG з "Victoria News"

— розповісти друзям
Система Orphus